Лекція 2.ТИПИ WEB-САЙТІВ І ОЦІНКА ЇХ ЯКОСТІ

 

Лекція 2.ТИПИ WEB-САЙТІВ І ОЦІНКА ЇХ ЯКОСТІ

 

Гіпертекстова база даних у концепції WWW – це набір текстових файлів, розмічених мовою HTML, яка визначає форму представлення інформації (розмітка) і структуру зв’язків цих файлів (гіпертекстові посилання).

Електронні документи, створені мовою HTML і призначені для використання у мережі Інтернет, називаються Web-сторінками. Вони поєднуються у Web-сайти. Сайтом у мережі Інтернет називають комплекс взаємопов‘язаних однією темою Web-сторінок. Умовно сайти класифікують за принципом приналежності власника сайту до тієї або іншої категорії. Така класифікація відповідає розподілу сайтів за стилем і якістю дизайну.

Найбільш масова категорія Web-сайтів це особисті сторінки користувачів (англ. home pages), які за традицією називаються сторінками, хоча багато з них являють собою повноцінні сайти. Оскільки створюють свої сторінки різні категорії споживачів, цінність змісту і дизайн таких сторінок часто не становлять цінності.

При створенні сайту фірми або комерційної організації пріоритети змінюються. Як і у традиційних видах подання бізнес-інформації (буклети, проспекти, рекламні оголошення), корпоративний сайт має головною метою створити у користувача привабливий образ фірми. Сайт фірми – це рекламний інструмент, так само, як друкований інформаційний засіб, тому він потребує якісного дизайну. Середній рівень корпоративних сайтів є досить високим, оскільки вони створюються, як правило, професійними дизайнерами. Крім участі професіоналів, сприяє якісному дизайну корпоративних сайтів те, що їх зміст оновлюється порівняно нечасто, тому можна застосовувати статичний, менш гнучкий дизайн. Через статичність змісту більшість таких сайтів розраховані на одноразове відвідування, тому розробники підходять до дизайну з особливою креативністю, щоб справити враження на клієнта з першого разу. Звичайно, багато з корпоративних сайтів містять інформацію не тільки про саму фірму, але і про її продукти, тобто інформацію, яка оновлюється порівняно часто. Тим самим цей вид сайтів до певної міри зближується з некомерційними і контент-сайтами. Така подвійна рекламно-інформаційна функція характерна також для “офіційних” сайтів фільмів, музичних альбомів і груп, спортивних команд. Багато з цих сайтів вже не є комерційними, особливо якщо вони належать не самим видавцям, кіностудіям або музикантам, а їх прихильникам.

Особливим різновидом комерційних сайтів є сайти власне дизайнерських компаній. Працюючи над представництвом власної студії, дизайнер має відповідати жорстким критеріям, сучасної дизайн-культури.

Найбільш впливовим і помітним різновидом сайтів є контент-сайти -основні постачальники інформації. До цієї категорії відносяться різноманітні пошукові системи, сайти новин, ресурси освіти і розваг, взагалі все те, що може становити інтерес для певної групи читачів. На відміну від паперових журналів і книг, Інтернет ресурси такого роду не заробляють за рахунок продажу інформації, тому належать або окремим користувачам, або невеликим фірмам, видатки яких окуповуються за рахунок банерної реклами. Для таких сайтів (як і для некомерційних) зміст важливіший, ніж оформлення, тому середній рівень їх дизайну нижчий, ніж у сайтів компаній.

Різнорідний і часто змінюваний зміст контент-сайту примушує обмежуватись спрощеними рішеннями, тому для них обирається найбільш простий стиль оформлення. Розраховані на багаторазове відвідування, такі сайти намагаються звести до мінімуму структурні елементи, щоб читачі не витрачали час на завантаження графіки і щоб ніщо не відволікало їх від головного, заради чого вони відвідали сайт – інформації, змісту, контенту.

Саме структура документа, а не його зовнішній вигляд, є об‘єктом мови розмітки HTML. Мова HTML призначена саме для розмітки логічної, а не візуальної, структури, а зовнішній вигляд документа у браузері є лише побічним ефектом логічної розмітки.

Цього принципу дотримувались тільки на початку існування мови. Надалі до HTML було введено безліч візуально орієнтованих засобів, які не мають ніякого структурного значення і використовуються виключно для управління зовнішнім виглядом документа у графічному середовищі.

Обмежуючись лише набором тегів і не зважаючи на оформлення можна одержати для свого документа цілком логічний, послідовний, строгий дизайн.

Саме такий академічний стиль характерний для освітніх і наукових сайтів і є найкращим рішенням для тих, кому дизайн не надто важливий.

Переваги академічного стилю:

- потребує мало витрат часу і ресурсів. Логічну розмітку зручно вносити прямо при роботі над змістом і дизайн як окрема стадія проекту не потрібен;

- стандарт мови HTML 2.0 незначним чином залежить від властивостей конкретного браузера, наявності у системі певних шрифтів, здатності комп‘ютера відтворювати кольори.

При розробці сайтів слід звернути увагу на шрифти, швидкість і зручність роботи з документом:

-       читачі однаково сприймають шрифти як із засічками, так і без них;

-       довжина рядка впливає на швидкість роботи;

-       курсивні і великі літери більш складні для сприйняття, ніж звичайні;

-       контрастність елементів (середній розмір, чіткість, світлість) більш важливі, ніж вигляд шрифту;

-       використання білих літер на кольоровому фоні є ефективним методом акцентування уваги на тексті.

Дослідження проблем, які виникали у користувачів внаслідок неефективної структури сайту, дозволили виділили такі загальні проблеми:

  • дезорієнтація користувача (незнання того, де користувач знаходиться відносно структури сайту);

-       відволікання від головної мети;

-       ненадійність навігації (колір, форма кнопок і гіперпосилань - навігації змінюються від сторінки до сторінки);

-       недостатня кількість обмежень відносно дій користувача.

Дослідження свідчать, що користувачі чекають не більше 8 секунд, поки що-небудь з‘явиться на відкритій ними сторінці, потім готові чекати до 20 секунд, поки сторінка повністю завантажиться, і ще 6 секунд їм потрібно на те, щоб вирішити, чи продовжувати перегляд сайту.

Стосовно розміщення інформації на сторінках існують такі рекомендації: на головній сторінці має бути небагато тексту і посилання на інші сторінки сайту, на всіх інших можна публікувати весь обсяг інформації на одній сторінці. На відміну від традиційних паперових засобів, мережеві документи не мають обмежень на довжину. Існує тест на змістовність сторінки: її необхідно роздрукувати, при цьому не менше 3/4 повинно бути заповнено інформативним текстом (це не стосується головної сторінки).

Параметри оцінки якості сайту

1. Зовнішній вигляд

Шрифти: придатність шрифту для електронного подання інформації; розбірливість шрифту; визначення необхідності виділення (напівжирний шрифт або підкреслення) тексту, достатність контрасту між шрифтом і фоном.

Формат: наявність відповідного простору, довжина рядка (занадто довгий або занадто короткий); наявність достатніх границь, які оточують текст і графіку; відповідність розміру сторінки.

Колір: відповідність кольорів, використаних для конкретної аудиторії і визначеної мети.

2. Структура сайту

Підтримка навігації: тип навігаційної підтримки, представленої сайтом, її достатність; корисність додаткових видів навігаційної підтримки для споживача.

Інформаційна архітектура: структура сайту; можливість “інтуїтивної” роботи із сайтом; взаємозв‘язки та ієрархія.

3. Застосовувані засоби

Відповідне застосування засобів: інтерактивність, фрейми, мультимедіа, звук, відеозапис.

4. Адаптація

Адаптація сайту: розробка з урахуванням користувача, включаючи час завантаження графіки, час завантаження змісту сторінки, версії програм перегляду, апаратних платформ, швидкості з‘єднання.

Зміст: забезпечення повного і достатнього змісту; точність, повність і актуальність змісту; стиль викладу змісту; відповідність первинної комунікаційної модальності (вербальна, невербальна, графічна).

Зрозумілість: відповідність викладення інформації; наявність у споживачів знань для розуміння тексту.

5. Привабливість

Рівень складності для аудиторії; підтримка інтересу до сайту; релевантніть інформації, пов‘язана з інтересами і мотиваціями користувачів; виконання користувачами намічених цілей; повернення користувачів до сайту.

Культурні відмінності: відображення сайтом культурних відмінностей, включаючи мову, жести, піктограми, соціальні звичаї.

Потреба у спеціальному доступі: потреба у спеціальному доступі для людей з фізичними вадами, включаючи осіб з поганим зором, слухом, рухом та ін.