Структурний підхід в програмуванні

Перші програми для цифрових обчислювальних машин рідко перевищували об'єм 1 Кбайт. З того часу суттєво змінилася архітектура і технічні характеристики програмуючих засобів обрахунку, знизилась вартість зберігання, пересилки і опрацювання 1 байту інформації. Об'єми використовуючих програм і програмних систем вимірюються не тільки десятками Кбайт, але і сотнями Мбайт. Тому не дивно, що одним із основних факторів, які визначають розвиток технологій програмування, являється зниження вартості проектування та створення програмних продуктів або боротьба із складністю програмування.

Іншими важливими факторами, які впливають на еволюцію проектування і створення ПП, являються:

  • зміна архітектур в інтересах підвищення продуктивності.

надійності та комунікабельності;

  • спрощення взаємодії користувача та інтелектуалізація.

Можна виділити наступні важливі моменти в процесі програмування:

  • розв'язувана задача;
  • мова програмування;
  • засоби виконання програми;
  • технологічний процес колективної розробки і створення ПП;
  • прагнення до універсальності і ефективності алгоритмів і типів даних.

Для подолання таких проблем використовують структуризацію задачі тобто ідея розділення програми на відносно самостійні громіздкі часини, що реалізують визначені процедури і функції, і створюють визначену ієрархію взаємозв'язків.

Подальший розвиток структурного підходу привів до модульного програмування. Воно передбачає декомпозицію прикладної задачі в вигляді ієрархії взаємодіючих модулів або програм. Модуль, що утримує дані і процедури їх обробки, зручний для автономної розробки і створення. Спеціалізація модулів по видам обробки і наявність в них даних визначених типів - це властивості, які відображають генетичний зв'язок модульного програмування і ООП.

Розвитком ідеї модульного програмування являється співставлення об'єктам предметної області (моделюючими об'єктами) програмних конструкцій, які називають об'єктами, об'єктними типами або класами (моделюючими об'єктами).